| | |
| вислі́джувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вислі́джувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вислі́джуймо |
| 2 особа | вислі́джуй | вислі́джуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вислі́джуватиму | вислі́джуватимемо, вислі́джуватимем |
| 2 особа | вислі́джуватимеш | вислі́джуватимете |
| 3 особа | вислі́джуватиме | вислі́джуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вислі́джую | вислі́джуємо, вислі́джуєм |
| 2 особа | вислі́джуєш | вислі́джуєте |
| 3 особа | вислі́джує | вислі́джують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вислі́джуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вислі́джував | вислі́джували |
| жін. р. | вислі́джувала |
| сер. р. | вислі́джувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вислі́джувавши |
