| | |
| вислі́джуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вислі́джуватися, вислі́джуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вислі́джуймося, вислі́джуймось |
| 2 особа | вислі́джуйся, вислі́джуйсь | вислі́джуйтеся, вислі́джуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вислі́джуватимуся, вислі́джуватимусь | вислі́джуватимемося, вислі́джуватимемось, вислі́джуватимемся |
| 2 особа | вислі́джуватимешся | вислі́джуватиметеся, вислі́джуватиметесь |
| 3 особа | вислі́джуватиметься | вислі́джуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вислі́джуюся, вислі́джуюсь | вислі́джуємося, вислі́джуємось, вислі́джуємся |
| 2 особа | вислі́джуєшся | вислі́джуєтеся, вислі́джуєтесь |
| 3 особа | вислі́джується | вислі́джуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вислі́джуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вислі́джувався, вислі́джувавсь | вислі́джувалися, вислі́джувались |
| жін. р. | вислі́джувалася, вислі́джувалась |
| сер. р. | вислі́джувалося, вислі́джувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вислі́джувавшись |
