| | |
| ви́снути1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (висіти) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ви́снути |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ви́снімо, ви́снім |
| 2 особа | ви́сни | ви́сніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ви́снутиму | ви́снутимемо, ви́снутимем |
| 2 особа | ви́снутимеш | ви́снутимете |
| 3 особа | ви́снутиме | ви́снутимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ви́сну | ви́снемо, ви́снем |
| 2 особа | ви́снеш | ви́снете |
| 3 особа | ви́сне | ви́снуть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ви́снучи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вис, ви́снув | ви́сли, ви́снули |
| жін. р. | ви́сла, ви́снула |
| сер. р. | ви́сло, ви́снуло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ви́сши, ви́снувши |
