| | |
| вистила́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вистила́тися, вистила́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | вистила́тиметься | вистила́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | вистила́ється | вистила́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вистила́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вистила́вся, вистила́всь | вистила́лися, вистила́лись |
| жін. р. | вистила́лася, вистила́лась |
| сер. р. | вистила́лося, вистила́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вистила́вшись |
