| ви́схлий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ви́схлий | ви́схла | ви́схле | ви́схлі |
| родовий | ви́схлого | ви́схлої | ви́схлого | ви́схлих |
| давальний | ви́схлому | ви́схлій | ви́схлому | ви́схлим |
| знахідний | ви́схлий | ви́схлу | ви́схле | ви́схлі |
| орудний | ви́схлим | ви́схлою | ви́схлим | ви́схлими |
| місцевий | на/у ви́схлому, ви́схлім | на/у ви́схлій | на/у ви́схлому, ви́схлім | на/у ви́схлих |