| | |
| ви́сякатися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ви́сякатися, ви́сякатись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ви́сякаймося, ви́сякаймось |
| 2 особа | ви́сякайся, ви́сякайсь | ви́сякайтеся, ви́сякайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ви́сякаюся, ви́сякаюсь | ви́сякаємося, ви́сякаємось, ви́сякаємся |
| 2 особа | ви́сякаєшся | ви́сякаєтеся, ви́сякаєтесь |
| 3 особа | ви́сякається | ви́сякаються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | ви́сякався, ви́сякавсь | ви́сякалися, ви́сякались |
| жін.р. | ви́сякалася, ви́сякалась |
| сер.р. | ви́сякалося, ви́сякалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ви́сякавшись |
| | |
| [розм.] | | |
