| | |
| ви́франтитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ви́франтитися, ви́франтитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ви́франтімося, ви́франтімось, ви́франтімся |
| 2 особа | ви́франтися, ви́франтись | ви́франтіться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ви́франчуся, ви́франчусь | ви́франтимося, ви́франтимось, ви́франтимся |
| 2 особа | ви́франтишся | ви́франтитеся, ви́франтитесь |
| 3 особа | ви́франтиться | ви́франтяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | ви́франтився, ви́франтивсь | ви́франтилися, ви́франтились |
| жін.р. | ви́франтилася, ви́франтилась |
| сер.р. | ви́франтилося, ви́франтилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ви́франтившись |
| | |
| [розм.] | | |
