| вихо́вуватися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (рости) | ||
| Інфінітив | вихо́вуватися, вихо́вуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вихо́вуймося, вихо́вуймось | |
| 2 особа | вихо́вуйся, вихо́вуйсь | вихо́вуйтеся, вихо́вуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вихо́вуватимуся, вихо́вуватимусь | вихо́вуватимемося, вихо́вуватимемось, вихо́вуватимемся |
| 2 особа | вихо́вуватимешся | вихо́вуватиметеся, вихо́вуватиметесь |
| 3 особа | вихо́вуватиметься | вихо́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вихо́вуюся, вихо́вуюсь | вихо́вуємося, вихо́вуємось, вихо́вуємся |
| 2 особа | вихо́вуєшся | вихо́вуєтеся, вихо́вуєтесь |
| 3 особа | вихо́вується | вихо́вуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вихо́вуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вихо́вувався, вихо́вувавсь | вихо́вувалися, вихо́вувались |
| жін. р. | вихо́вувалася, вихо́вувалась | |
| сер. р. | вихо́вувалося, вихо́вувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вихо́вувавшись | ||