| | |
| вихо́джувати1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (обходити; довго ходити) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вихо́джувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вихо́джуймо |
| 2 особа | вихо́джуй | вихо́джуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вихо́джуватиму | вихо́джуватимемо, вихо́джуватимем |
| 2 особа | вихо́джуватимеш | вихо́джуватимете |
| 3 особа | вихо́джуватиме | вихо́джуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вихо́джую | вихо́джуємо, вихо́джуєм |
| 2 особа | вихо́джуєш | вихо́джуєте |
| 3 особа | вихо́джує | вихо́джують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вихо́джуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вихо́джував | вихо́джували |
| жін. р. | вихо́джувала |
| сер. р. | вихо́джувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вихо́джувавши |
| | |
| [розм.] | | |
