| ви́шкребок1 – іменник чоловічого роду | ||
| (хлібець із залишків тіста) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ви́шкребок | ви́шкребки |
| родовий | ви́шкребка | ви́шкребків |
| давальний | ви́шкребку, ви́шкребкові | ви́шкребкам |
| знахідний | ви́шкребок | ви́шкребки |
| орудний | ви́шкребком | ви́шкребками |
| місцевий | на/у ви́шкребку, ви́шкребкові | на/у ви́шкребках |
| кличний | ви́шкребку* | ви́шкребки* |
| [розм.] |