| вко́лотий1 – дієприкметник | ||||
| (встромлений) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вко́лотий | вко́лота | вко́лоте | вко́лоті |
| родовий | вко́лотого | вко́лотої | вко́лотого | вко́лотих |
| давальний | вко́лотому | вко́лотій | вко́лотому | вко́лотим |
| знахідний | вко́лотий, вко́лотого | вко́лоту | вко́лоте | вко́лоті, вко́лотих |
| орудний | вко́лотим | вко́лотою | вко́лотим | вко́лотими |
| місцевий | на/у вко́лотому, вко́лотім | на/у вко́лотій | на/у вко́лотому, вко́лотім | на/у вко́лотих |