| | |
| вко́лювати1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (встромляти, втикати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вко́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вко́люймо |
| 2 особа | вко́люй | вко́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вко́люватиму | вко́люватимемо, вко́люватимем |
| 2 особа | вко́люватимеш | вко́люватимете |
| 3 особа | вко́люватиме | вко́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вко́люю | вко́люємо, вко́люєм |
| 2 особа | вко́люєш | вко́люєте |
| 3 особа | вко́лює | вко́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вко́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вко́лював | вко́лювали |
| жін. р. | вко́лювала |
| сер. р. | вко́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| вко́люваний |
| Безособова форма |
| вко́лювано |
| Дієприслівник |
| вко́лювавши |
