| вкі́сний1 – прикметник | ||||
| (від вкіс – накошене) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вкі́сний | вкі́сна | вкі́сне | вкі́сні |
| родовий | вкі́сного | вкі́сної | вкі́сного | вкі́сних |
| давальний | вкі́сному | вкі́сній | вкі́сному | вкі́сним |
| знахідний | вкі́сний | вкі́сну | вкі́сне | вкі́сні |
| орудний | вкі́сним | вкі́сною | вкі́сним | вкі́сними |
| місцевий | на/у вкі́сному, вкі́снім | на/у вкі́сній | на/у вкі́сному, вкі́снім | на/у вкі́сних |