| вли́тий1 – дієприкметник | ||||
| (влитий в середину чогось) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вли́тий | вли́та | вли́те | вли́ті |
| родовий | вли́того | вли́тої | вли́того | вли́тих |
| давальний | вли́тому | вли́тій | вли́тому | вли́тим |
| знахідний | вли́тий, вли́того | вли́ту | вли́те | вли́ті, вли́тих |
| орудний | вли́тим | вли́тою | вли́тим | вли́тими |
| місцевий | на/у вли́тому, вли́тім | на/у вли́тій | на/у вли́тому, вли́тім | на/у вли́тих |