| вмина́тися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (ставати вм’ятим) | ||
| Інфінітив | вмина́тися, вмина́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | вмина́тиметься | вмина́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | вмина́ється | вмина́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вмина́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вмина́вся, вмина́всь | вмина́лися, вмина́лись |
| жін. р. | вмина́лася, вмина́лась | |
| сер. р. | вмина́лося, вмина́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вмина́вшись | ||