| | |
| вози́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вози́тися, вози́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | возі́мося, возі́мось, возі́мся |
| 2 особа | вози́ся, вози́сь | возі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вози́тимуся, вози́тимусь | вози́тимемося, вози́тимемось, вози́тимемся |
| 2 особа | вози́тимешся | вози́тиметеся, вози́тиметесь |
| 3 особа | вози́тиметься | вози́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вожу́ся, вожу́сь | во́зимося, во́зимось, во́зимся |
| 2 особа | во́зишся | во́зитеся, во́зитесь |
| 3 особа | во́зиться | во́зяться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| во́зячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вози́вся, вози́всь | вози́лися, вози́лись |
| жін. р. | вози́лася, вози́лась |
| сер. р. | вози́лося, вози́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вози́вшись |
