| возни́ця – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (візник) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | возни́ця | возни́ці |
| родовий | возни́ці | возни́ць |
| давальний | возни́ці | возни́цям |
| знахідний | возни́цю | возни́ць |
| орудний | возни́цею | возни́цями |
| місцевий | на/у возни́ці | на/у возни́цях |
| кличний | возни́це | возни́ці |
| [розм.] |