| воркітли́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | воркітли́вий | воркітли́ва | воркітли́ве | воркітли́ві |
| родовий | воркітли́вого | воркітли́вої | воркітли́вого | воркітли́вих |
| давальний | воркітли́вому | воркітли́вій | воркітли́вому | воркітли́вим |
| знахідний | воркітли́вий, воркітли́вого | воркітли́ву | воркітли́ве | воркітли́ві, воркітли́вих |
| орудний | воркітли́вим | воркітли́вою | воркітли́вим | воркітли́вими |
| місцевий | на/у воркітли́вому, воркітли́вім | на/у воркітли́вій | на/у воркітли́вому, воркітли́вім | на/у воркітли́вих |
| [рідко] | ||||