| воро́нячий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | воро́нячий | воро́няча | воро́няче | воро́нячі |
| родовий | воро́нячого | воро́нячої | воро́нячого | воро́нячих |
| давальний | воро́нячому | воро́нячій | воро́нячому | воро́нячим |
| знахідний | воро́нячий, воро́нячого | воро́нячу | воро́няче | воро́нячі, воро́нячих |
| орудний | воро́нячим | воро́нячою | воро́нячим | воро́нячими |
| місцевий | на/у воро́нячому, воро́нячім | на/у воро́нячій | на/у воро́нячому, воро́нячім | на/у воро́нячих |