| | |
| впира́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (вдиратися кудись) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | впира́тися, впира́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | впира́ймося, впира́ймось |
| 2 особа | впира́йся, впира́йсь | впира́йтеся, впира́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | впира́тимуся, впира́тимусь | впира́тимемося, впира́тимемось, впира́тимемся |
| 2 особа | впира́тимешся | впира́тиметеся, впира́тиметесь |
| 3 особа | впира́тиметься | впира́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | впира́юся, впира́юсь | впира́ємося, впира́ємось, впира́ємся |
| 2 особа | впира́єшся | впира́єтеся, впира́єтесь |
| 3 особа | впира́ється | впира́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| впира́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | впира́вся, впира́всь | впира́лися, впира́лись |
| жін. р. | впира́лася, впира́лась |
| сер. р. | впира́лося, впира́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| впира́вшись |
