| впоко́рити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | впоко́рити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | впоко́рмо | |
| 2 особа | впоко́р | впоко́рте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | впоко́рю | впоко́римо, впоко́рим |
| 2 особа | впоко́риш | впоко́рите |
| 3 особа | впоко́рить | впоко́рять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | впоко́рив | впоко́рили |
| жін.р. | впоко́рила | |
| сер.р. | впоко́рило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| впоко́рений | ||
| Безособова форма | ||
| впоко́рено | ||
| Дієприслівник | ||
| впоко́ривши | ||