| | |
| впоко́рюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | впоко́рюватися, впоко́рюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | впоко́рюймося, впоко́рюймось |
| 2 особа | впоко́рюйся, впоко́рюйсь | впоко́рюйтеся, впоко́рюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | впоко́рюватимуся, впоко́рюватимусь | впоко́рюватимемося, впоко́рюватимемось, впоко́рюватимемся |
| 2 особа | впоко́рюватимешся | впоко́рюватиметеся, впоко́рюватиметесь |
| 3 особа | впоко́рюватиметься | впоко́рюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | впоко́рююся, впоко́рююсь | впоко́рюємося, впоко́рюємось, впоко́рюємся |
| 2 особа | впоко́рюєшся | впоко́рюєтеся, впоко́рюєтесь |
| 3 особа | впоко́рюється | впоко́рюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| впоко́рюючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | впоко́рювався, впоко́рювавсь | впоко́рювалися, впоко́рювались |
| жін. р. | впоко́рювалася, впоко́рювалась |
| сер. р. | впоко́рювалося, впоко́рювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| впоко́рювавшись |
