| | |
| впорува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | впорува́тися, впорува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | впору́ймося, впору́ймось |
| 2 особа | впору́йся, впору́йсь | впору́йтеся, впору́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | впорува́тимуся, впорува́тимусь | впорува́тимемося, впорува́тимемось, впорува́тимемся |
| 2 особа | впорува́тимешся | впорува́тиметеся, впорува́тиметесь |
| 3 особа | впорува́тиметься | впорува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | впору́юся, впору́юсь | впору́ємося, впору́ємось, впору́ємся |
| 2 особа | впору́єшся | впору́єтеся, впору́єтесь |
| 3 особа | впору́ється | впору́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| впору́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | впорува́вся, впорува́всь | впорува́лися, впорува́лись |
| жін. р. | впорува́лася, впорува́лась |
| сер. р. | впорува́лося, впорува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| впорува́вшись |
