| | | | |
| впрова́дницький – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | впрова́дницький | впрова́дницька | впрова́дницьке | впрова́дницькі |
| родовий | впрова́дницького | впрова́дницької | впрова́дницького | впрова́дницьких |
| давальний | впрова́дницькому | впрова́дницькій | впрова́дницькому | впрова́дницьким |
| знахідний | впрова́дницький, впрова́дницького | впрова́дницьку | впрова́дницьке | впрова́дницькі, впрова́дницьких |
| орудний | впрова́дницьким | впрова́дницькою | впрова́дницьким | впрова́дницькими |
| місцевий | на/у впрова́дницькому, впрова́дницькім | на/у впрова́дницькій | на/у впрова́дницькому, впрова́дницькім | на/у впрова́дницьких |
