| | |
| впуска́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (дозволяти в’їхати, увійти) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | впуска́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | впуска́ймо |
| 2 особа | впуска́й | впуска́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | впуска́тиму | впуска́тимемо, впуска́тимем |
| 2 особа | впуска́тимеш | впуска́тимете |
| 3 особа | впуска́тиме | впуска́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | впуска́ю | впуска́ємо, впуска́єм |
| 2 особа | впуска́єш | впуска́єте |
| 3 особа | впуска́є | впуска́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| впуска́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | впуска́в | впуска́ли |
| жін. р. | впуска́ла |
| сер. р. | впуска́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| впуска́вши |
