| вра́жений1 – прикметник | ||||
| (здивований) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вра́жений | вра́жена | вра́жене | вра́жені |
| родовий | вра́женого | вра́женої | вра́женого | вра́жених |
| давальний | вра́женому | вра́женій | вра́женому | вра́женим |
| знахідний | вра́жений, вра́женого | вра́жену | вра́жене | вра́жені, вра́жених |
| орудний | вра́женим | вра́женою | вра́женим | вра́женими |
| місцевий | на/у вра́женому, вра́женім | на/у вра́женій | на/у вра́женому, вра́женім | на/у вра́жених |