| вра́зи́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (здивувати) | ||
| Інфінітив | вра́зи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вра́зьмо | |
| 2 особа | вразь | вра́зьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вра́жу́ | вра́зимо́, вра́зи́м |
| 2 особа | вра́зи́ш | вра́зите́ |
| 3 особа | вра́зи́ть | вра́зя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | вра́зи́в | вра́зи́ли |
| жін.р. | вра́зи́ла | |
| сер.р. | вра́зи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| вра́жений | ||
| Безособова форма | ||
| вра́жено | ||
| Дієприслівник | ||
| вра́зи́вши | ||