| | | | |
| врегульо́вуваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | врегульо́вуваний | врегульо́вувана | врегульо́вуване | врегульо́вувані |
| родовий | врегульо́вуваного | врегульо́вуваної | врегульо́вуваного | врегульо́вуваних |
| давальний | врегульо́вуваному | врегульо́вуваній | врегульо́вуваному | врегульо́вуваним |
| знахідний | врегульо́вуваний, врегульо́вуваного | врегульо́вувану | врегульо́вуване | врегульо́вувані, врегульо́вуваних |
| орудний | врегульо́вуваним | врегульо́вуваною | врегульо́вуваним | врегульо́вуваними |
| місцевий | на/у врегульо́вуваному, врегульо́вуванім | на/у врегульо́вуваній | на/у врегульо́вуваному, врегульо́вуванім | на/у врегульо́вуваних |
