| | |
| врива́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (зариватися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | врива́тися, врива́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | врива́ймося, врива́ймось |
| 2 особа | врива́йся, врива́йсь | врива́йтеся, врива́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | врива́тимуся, врива́тимусь | врива́тимемося, врива́тимемось, врива́тимемся |
| 2 особа | врива́тимешся | врива́тиметеся, врива́тиметесь |
| 3 особа | врива́тиметься | врива́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | врива́юся, врива́юсь | врива́ємося, врива́ємось, врива́ємся |
| 2 особа | врива́єшся | врива́єтеся, врива́єтесь |
| 3 особа | врива́ється | врива́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| врива́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | врива́вся, врива́всь | врива́лися, врива́лись |
| жін. р. | врива́лася, врива́лась |
| сер. р. | врива́лося, врива́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| врива́вшись |
