| ври́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ври́тися, ври́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ври́ймося, ври́ймось | |
| 2 особа | ври́йся, врийсь | ври́йтеся, ври́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ври́юся, ври́юсь | ври́ємося, ври́ємось, ври́ємся |
| 2 особа | ври́єшся | ври́єтеся, ври́єтесь |
| 3 особа | ври́ється | ври́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ври́вся, вривсь | ври́лися, ври́лись |
| жін.р. | ври́лася, ври́лась | |
| сер.р. | ври́лося, ври́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ври́вшись | ||