| | | | |
| врухо́млюваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | врухо́млюваний | врухо́млювана | врухо́млюване | врухо́млювані |
| родовий | врухо́млюваного | врухо́млюваної | врухо́млюваного | врухо́млюваних |
| давальний | врухо́млюваному | врухо́млюваній | врухо́млюваному | врухо́млюваним |
| знахідний | врухо́млюваний, врухо́млюваного | врухо́млювану | врухо́млюване | врухо́млювані, врухо́млюваних |
| орудний | врухо́млюваним | врухо́млюваною | врухо́млюваним | врухо́млюваними |
| місцевий | на/у врухо́млюваному, врухо́млюванім | на/у врухо́млюваній | на/у врухо́млюваному, врухо́млюванім | на/у врухо́млюваних |
