| | |
| вряджа́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вряджа́тися, вряджа́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вряджа́ймося, вряджа́ймось |
| 2 особа | вряджа́йся, вряджа́йсь | вряджа́йтеся, вряджа́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вряджа́тимуся, вряджа́тимусь | вряджа́тимемося, вряджа́тимемось, вряджа́тимемся |
| 2 особа | вряджа́тимешся | вряджа́тиметеся, вряджа́тиметесь |
| 3 особа | вряджа́тиметься | вряджа́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вряджа́юся, вряджа́юсь | вряджа́ємося, вряджа́ємось, вряджа́ємся |
| 2 особа | вряджа́єшся | вряджа́єтеся, вряджа́єтесь |
| 3 особа | вряджа́ється | вряджа́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вряджа́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вряджа́вся, вряджа́всь | вряджа́лися, вряджа́лись |
| жін. р. | вряджа́лася, вряджа́лась |
| сер. р. | вряджа́лося, вряджа́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вряджа́вшись |
