| | |
| врятува́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | врятува́тися, врятува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вряту́ймося, вряту́ймось |
| 2 особа | вряту́йся, вряту́йсь | вряту́йтеся, вряту́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вряту́юся, вряту́юсь | вряту́ємося, вряту́ємось, вряту́ємся |
| 2 особа | вряту́єшся | вряту́єтеся, вряту́єтесь |
| 3 особа | вряту́ється | вряту́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | врятува́вся, врятува́всь | врятува́лися, врятува́лись |
| жін.р. | врятува́лася, врятува́лась |
| сер.р. | врятува́лося, врятува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| врятува́вшись |
