| врівнопра́внення – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | врівнопра́внення | |
| родовий | врівнопра́внення | |
| давальний | врівнопра́вненню | |
| знахідний | врівнопра́внення | |
| орудний | врівнопра́вненням | |
| місцевий | на/у врівнопра́вненні, врівнопра́вненню | |
| кличний | врівнопра́внення* |