| врі́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | врі́чний | врі́чна | врі́чне | врі́чні |
| родовий | врі́чного | врі́чної | врі́чного | врі́чних |
| давальний | врі́чному | врі́чній | врі́чному | врі́чним |
| знахідний | врі́чний, врі́чного | врі́чну | врі́чне | врі́чні, врі́чних |
| орудний | врі́чним | врі́чною | врі́чним | врі́чними |
| місцевий | на/у врі́чному, врі́чнім | на/у врі́чній | на/у врі́чному, врі́чнім | на/у врі́чних |