| | | | |
| всино́влюваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | всино́влюваний | всино́влювана | всино́влюване | всино́влювані |
| родовий | всино́влюваного | всино́влюваної | всино́влюваного | всино́влюваних |
| давальний | всино́влюваному | всино́влюваній | всино́влюваному | всино́влюваним |
| знахідний | всино́влюваний, всино́влюваного | всино́влювану | всино́влюване | всино́влювані, всино́влюваних |
| орудний | всино́влюваним | всино́влюваною | всино́влюваним | всино́влюваними |
| місцевий | на/у всино́влюваному, всино́влюванім | на/у всино́влюваній | на/у всино́влюваному, всино́влюванім | на/у всино́влюваних |
