| | |
| всла́влювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | всла́влювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | всла́влюймо |
| 2 особа | всла́влюй | всла́влюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | всла́влюватиму | всла́влюватимемо, всла́влюватимем |
| 2 особа | всла́влюватимеш | всла́влюватимете |
| 3 особа | всла́влюватиме | всла́влюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | всла́влюю | всла́влюємо, всла́влюєм |
| 2 особа | всла́влюєш | всла́влюєте |
| 3 особа | всла́влює | всла́влюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| всла́влюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | всла́влював | всла́влювали |
| жін. р. | всла́влювала |
| сер. р. | всла́влювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| всла́влюваний |
| Безособова форма |
| всла́влювано |
| Дієприслівник |
| всла́влювавши |
