| вста́витися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (бути вставленим) | ||
| Інфінітив | вста́витися, вста́витись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | вста́виться | вста́вляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | вста́вився, вста́вивсь | вста́вилися, вста́вились |
| жін.р. | вста́вилася, вста́вилась | |
| сер.р. | вста́вилося, вста́вилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вста́вившись | ||