| | | | |
| встано́влюваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | встано́влюваний | встано́влювана | встано́влюване | встано́влювані |
| родовий | встано́влюваного | встано́влюваної | встано́влюваного | встано́влюваних |
| давальний | встано́влюваному | встано́влюваній | встано́влюваному | встано́влюваним |
| знахідний | встано́влюваний | встано́влювану | встано́влюване | встано́влювані |
| орудний | встано́влюваним | встано́влюваною | встано́влюваним | встано́влюваними |
| місцевий | на/у встано́влюваному, встано́влюванім | на/у встано́влюваній | на/у встано́влюваному, встано́влюванім | на/у встано́влюваних |
