| | |
| всто́ювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | всто́ювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | всто́юймо |
| 2 особа | всто́юй | всто́юйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | всто́юватиму | всто́юватимемо, всто́юватимем |
| 2 особа | всто́юватимеш | всто́юватимете |
| 3 особа | всто́юватиме | всто́юватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | всто́юю | всто́юємо, всто́юєм |
| 2 особа | всто́юєш | всто́юєте |
| 3 особа | всто́ює | всто́юють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| всто́юючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | всто́ював | всто́ювали |
| жін. р. | всто́ювала |
| сер. р. | всто́ювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| всто́ювавши |
