| | |
| втереби́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | втереби́тися, втереби́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | втеребі́мося, втеребі́мось, втеребі́мся |
| 2 особа | втереби́ся, втереби́сь | втеребі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | втереблю́ся, втереблю́сь | втере́бимося, втере́бимось, втере́бимся |
| 2 особа | втере́бишся | втере́битеся, втере́битесь |
| 3 особа | втере́биться | втере́бляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | втереби́вся, втереби́всь | втереби́лися, втереби́лись |
| жін.р. | втереби́лася, втереби́лась |
| сер.р. | втереби́лося, втереби́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| втереби́вшись |
