| | |
| втеса́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | втеса́тися, втеса́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | втеші́мося, втеші́мось, втеші́мся |
| 2 особа | втеши́ся, втеши́сь | втеші́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | втешу́ся, втешу́сь | вте́шемося, вте́шемось, вте́шемся |
| 2 особа | вте́шешся | вте́шетеся, вте́шетесь |
| 3 особа | вте́шеться | вте́шуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | втеса́вся, втеса́всь | втеса́лися, втеса́лись |
| жін.р. | втеса́лася, втеса́лась |
| сер.р. | втеса́лося, втеса́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| втеса́вшись |
