| втира́ч – іменник чоловічого роду | ||
| (рушник) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | втира́ч | втирачі́ |
| родовий | втирача́ | втирачі́в |
| давальний | втирачу́, втираче́ві | втирача́м |
| знахідний | втира́ч | втирачі́ |
| орудний | втираче́м | втирача́ми |
| місцевий | на/у втирачі́, втирачу́ | на/у втирача́х |
| кличний | втира́чу* | втирачі́* |
| [діал.] |