| | |
| второ́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | второ́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | второ́вуймо |
| 2 особа | второ́вуй | второ́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | второ́вуватиму | второ́вуватимемо, второ́вуватимем |
| 2 особа | второ́вуватимеш | второ́вуватимете |
| 3 особа | второ́вуватиме | второ́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | второ́вую | второ́вуємо, второ́вуєм |
| 2 особа | второ́вуєш | второ́вуєте |
| 3 особа | второ́вує | второ́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| второ́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | второ́вував | второ́вували |
| жін. р. | второ́вувала |
| сер. р. | второ́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| второ́вувавши |
