| | |
| втруча́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | втруча́тися, втруча́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | втруча́ймося, втруча́ймось |
| 2 особа | втруча́йся, втруча́йсь | втруча́йтеся, втруча́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | втруча́тимуся, втруча́тимусь | втруча́тимемося, втруча́тимемось, втруча́тимемся |
| 2 особа | втруча́тимешся | втруча́тиметеся, втруча́тиметесь |
| 3 особа | втруча́тиметься | втруча́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | втруча́юся, втруча́юсь | втруча́ємося, втруча́ємось, втруча́ємся |
| 2 особа | втруча́єшся | втруча́єтеся, втруча́єтесь |
| 3 особа | втруча́ється | втруча́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| втруча́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | втруча́вся, втруча́всь | втруча́лися, втруча́лись |
| жін. р. | втруча́лася, втруча́лась |
| сер. р. | втруча́лося, втруча́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| втруча́вшись |
