| ву́джений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ву́джений | ву́джена | ву́джене | ву́джені |
| родовий | ву́дженого | ву́дженої | ву́дженого | ву́джених |
| давальний | ву́дженому | ву́дженій | ву́дженому | ву́дженим |
| знахідний | ву́джений, ву́дженого | ву́джену | ву́джене | ву́джені, ву́джених |
| орудний | ву́дженим | ву́дженою | ву́дженим | ву́дженими |
| місцевий | на/у ву́дженому, ву́дженім | на/у ву́дженій | на/у ву́дженому, ву́дженім | на/у ву́джених |