| вчини́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | вчини́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вчині́мо, вчині́м | |
| 2 особа | вчини́ | вчині́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вчиню́ | вчи́нимо, вчи́ним |
| 2 особа | вчи́ниш | вчи́ните |
| 3 особа | вчи́нить | вчи́нять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | вчини́в | вчини́ли |
| жін.р. | вчини́ла | |
| сер.р. | вчини́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| вчи́нений | ||
| Безособова форма | ||
| вчи́нено | ||
| Дієприслівник | ||
| вчини́вши | ||