| | |
| вшеле́патися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вшеле́патися, вшеле́патись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вшеле́паймося, вшеле́паймось |
| 2 особа | вшеле́пайся, вшеле́пайсь | вшеле́пайтеся, вшеле́пайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вшеле́паюся, вшеле́паюсь | вшеле́паємося, вшеле́паємось, вшеле́паємся |
| 2 особа | вшеле́паєшся | вшеле́паєтеся, вшеле́паєтесь |
| 3 особа | вшеле́пається | вшеле́паються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | вшеле́пався, вшеле́павсь | вшеле́палися, вшеле́пались |
| жін.р. | вшеле́палася, вшеле́палась |
| сер.р. | вшеле́палося, вшеле́палось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вшеле́павшись |
