| | | | |
| вшляхе́тнений – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | вшляхе́тнений | вшляхе́тнена | вшляхе́тнене | вшляхе́тнені |
| родовий | вшляхе́тненого | вшляхе́тненої | вшляхе́тненого | вшляхе́тнених |
| давальний | вшляхе́тненому | вшляхе́тненій | вшляхе́тненому | вшляхе́тненим |
| знахідний | вшляхе́тнений, вшляхе́тненого | вшляхе́тнену | вшляхе́тнене | вшляхе́тнені, вшляхе́тнених |
| орудний | вшляхе́тненим | вшляхе́тненою | вшляхе́тненим | вшляхе́тненими |
| місцевий | на/у вшляхе́тненому, вшляхе́тненім | на/у вшляхе́тненій | на/у вшляхе́тненому, вшляхе́тненім | на/у вшляхе́тнених |
