| | | | |
| в’язіво́цький – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | в’язіво́цький | в’язіво́цька | в’язіво́цьке | в’язіво́цькі |
| родовий | в’язіво́цького | в’язіво́цької | в’язіво́цького | в’язіво́цьких |
| давальний | в’язіво́цькому | в’язіво́цькій | в’язіво́цькому | в’язіво́цьким |
| знахідний | в’язіво́цький, в’язіво́цького | в’язіво́цьку | в’язіво́цьке | в’язіво́цькі, в’язіво́цьких |
| орудний | в’язіво́цьким | в’язіво́цькою | в’язіво́цьким | в’язіво́цькими |
| місцевий | на/у в’язіво́цькому, в’язіво́цькім | на/у в’язіво́цькій | на/у в’язіво́цькому, в’язіво́цькім | на/у в’язіво́цьких |
